Згадаймо полеглих героїв

21 листопада – знакова дата в українському календарі, що змінила подальший хід історії. 5 років тому, 21 листопада 2018 року, почалася Революція гідності.

Після того, як президент України В. Янукович і прем’єр-міністр М. Азаров оголосили, що не підпишуть Угоду про асоціацію з Євросоюзом, на вулиці багатьох українських міст вийшли перші протестувальники. Акції протесту відбулася не лише в Києві, а й у Харкові, Донецьку, Івано-Франківську, Луцьку, Хмельницькому, Ужгороді.

Наступного дня географія Євромайдану розширилася: мітингували в Сумах, Чернівцях, Вінниці, Миколаєві, Кривому Розі…

Можливо, за кілька днів люди розійшлися б, якби… Якби влада не застосувала силу. 23 листопада зранку на Майдані Незалежності в Києві відбулися перші сутички з міліцією та комунальниками: правоохоронці намагалися відтіснити мітингарів, щоб установити «йолку». Закінчилося все штовханиною.

Відомо про сутички цього дня і в інших містах. І саме 23 листопада на Київ поїхали перші автобуси з «тітушками», яким платили по 200 грн. за участь у антимітингах. Тодішній владі було невтямки, що залякати народ не вдасться, що застосування сили спричинить тільки зворотну реакцію. Тож коли 30 листопада беркутівці жорстоко побили студентів, повстала вся країна…

Потім було тривале протистояння, загибель героїв Небесної сотні, спроба домовитися з владою, втеча Януковича, окупація Криму й війна на Донбасі. І смерть уже тисяч людей…

Ми не ставимо за мету аналізувати причини та наслідки Євромайдану. Просто згадайте полеглих героїв, які віддали своє життя в надії, що Україна стане вільною, демократичною, заможною.